Аналітики JPMorgan вважають, що продажі біткоїна компанією Strategy (MSTR) — проблема короткострокова, а по-справжньому небезпечним для ринку є інший сценарій: інституційні розрахунки підуть на закриті, дозвільні блокчейни в обхід публічних мереж.

Доповідь банку підготовлено під керівництвом керуючого директора Ніколаоса Панігірцоглу; її зміст виклало видання The Block. Приводом для занепокоєння інвесторів стали нещодавні продажі Strategy та її офіційна програма монетизації активів: на початку липня компанія продала 3 588 BTC за 216 млн доларів, щоб покрити дивіденди за привілейованими акціями. Це найбільший продаж в її історії, і такі угоди справді здатні створювати сплески тиску на ціну. Але структурний ризик, на думку аналітиків, лежить в іншій площині — у тому, де зрештою осядуть токенізація, платежі та розрахунки.

Чому банки обирають закриті мережі

Якщо ця активність закріпиться на дозвільних «рейках», а не на публічних ланцюгах, криптоекосистему чекає структурна переоцінка вниз: тонша ліквідність, слабший приплив капіталу, повільніші ончейн-обороти. З часом це дійшло б і до біткоїна. Інституції тяжіють до permissioned-блокчейнів заради приватності, процедур KYC та AML, керованості, пропускної здатності, юридичної відповідальності та регуляторної визначеності — і це, за версією JPMorgan, створює конкурентну проблему для публічних мереж на кшталт Ethereum.

Аналітики посилаються на Банк міжнародних розрахунків, який застерігав від використання публічних бездозвільних мереж у системно важливій фінансовій інфраструктурі та просуває натомість «єдині реєстри» — з токенізованими грошима центробанку, банківськими депозитами й активами всередині регульованого периметра.

Токенізація як реальний сценарій застосування

Банки вже будують системи під ці вимоги. Найочевидніший приклад — токенізовані депозити, тобто цифрові вимоги до банківських залишків, забезпечені банківським регулюванням і страхуванням вкладів. Якщо вони поширяться в непередаваній формі, якій віддають перевагу регулятори, то можуть витіснити стейблкоїни з інституційних платежів. Блокчейн-проєкт SWIFT і проєкти цифрових валют центробанків — цифрове євро та цифровий юань — посилять цей регульований маршрут.

З токенізацією реальних активів картина схожа. Ринок оцінюється приблизно в 50 млрд доларів, значна його частина поки що припадає на Ethereum, проте в JPMorgan вбачають у цьому раннє експериментування, а не усталену структуру. У міру дорослішання галузі випуск, зберігання та розрахунки можуть мігрувати до приватної інфраструктури, залишивши публічним мережам дистрибуцію та сумісність. DTCC і Securitize показують цей процес у дії, а самі аналітики сумніваються, що публічні розрахунки взагалі є найефективнішою моделлю для регульованих компаній — з огляду на економію капіталу за відкладеного неттингового розрахунку.

Що може спростувати тезу JPMorgan

Навіть ухвалення Clarity Act цього року загрозу не знімає: закон здатний, навпаки, додати сміливості банківським депозитним токенам коштом публічних стейблкоїнів. Аналітики називають три сценарії, за яких їхня теза ламається: гібридна модель, де важливі обидва типи мереж; сильніше впровадження стейблкоїнів за дружнього регулювання; або збереження за біткоїном ролі «цифрового золота» та захисту від знецінення валют — незалежно від того, що станеться з рештою крипторинку.

Джерело: BitcoinMagazine