Дериватив (англ. derivative) — це договір, за яким сторони отримують право або беруть зобов’язання вчинити певні дії щодо базового активу: купити або продати валюту, товар, цінні папери чи криптовалюту. Вартість самого контракту не існує автономно, а формується на основі ціни базового активу, тому такі інструменти й називають похідними.
Ключова особливість деривативів у тому, що сумарний обсяг зобов’язань за ними не пов’язаний з реальною кількістю базового активу, що обертається на ринку. Емітенти та учасники угод не зобов’язані володіти самим активом. Як правило, мета купівлі деривативу — не фізичне отримання монет чи товару, а захист від цінового або валютного ризику в часі чи отримання спекулятивної вигоди від руху котирувань.
Види криптодеривативів
- Ф’ючерси — зобов’язання купити або продати актив за заздалегідь обумовленою ціною в майбутньому;
- Опціони — право (але не обов’язок) здійснити угоду за фіксованою ціною;
- Безстрокові контракти (perpetual swaps) — популярний на крипторинку інструмент без дати експірації;
- Своп-контракти — обмін грошовими потоками між сторонами.
Фінансовий результат для кожної сторони угоди може бути як позитивним, так і негативним. Деривативи дають можливість працювати з кредитним плечем, що збільшує не лише потенційну дохідність, а й ризик збитків, тому вимагають розуміння механіки інструмента.
