Корі Філдс пропонує «квантові міни» для стримування крадіжок Bitcoin

Запропонований засіб стримування крадіжок у квантову епоху

Розробник Bitcoin Core Корі Філдс запропонував «квантові міни» — механізм, покликаний зробити крадіжку Bitcoin, уразливого до квантових атак, витратною для зловмисника. Він представив цю ідею в списку розсилки Bitcoin Development 4 листопада на тлі зростання занепокоєння щодо майбутнього моменту, відомого як Q-Day, коли потужні квантові комп’ютери зможуть зламати сучасну криптографію Bitcoin. Ця пропозиція є лише можливим рішенням, а не зміною, що вже набула чинності.

Концепція ґрунтується на прихованому доказі права власності, підготовленому до того, як квантові атаки стануть можливими. У прикладі з джерела власник має 1 BTC у старому гаманці, вразливому до таких атак, і розміщує таємний доказ у невеликому виході Bitcoin, захищеному від квантових атак. Цей доказ не видно публічно. Він має дати власникові змогу згодом підтвердити свої права, якщо хтось спробує переказати вразливі монети.

За запропонованими правилами, щоб перемістити вразливі біткоїни після того, як квантові атаки стануть можливими, витрачальник мав би надати таку саму суму як заставу. У наведеному прикладі витрата 1 вразливого BTC вимагала б ще 1 BTC застави. Обидві суми мали б пройти період очікування тривалістю до 30 днів, що дало б справжньому власникові час відреагувати, замість того щоб переказ одразу набув чинності.

Як працював би механізм застави

Якби квантовий зловмисник спробував заволодіти монетами, власник міг би розкрити секретний доказ протягом періоду очікування, повернути початкові біткоїни та отримати заставу зловмисника. Саме цей результат має стримувати нападників: спроба крадіжки могла б збіднити зловмисника, тоді як власник міг би повернути монети й таку саму суму застави. На думку Філдса, невпевненість щодо прихованих засобів захисту могла б відлякувати потенційних крадіїв від спроб заволодіти монетами.

Основна логіка механізму полягає в тому, щоб поставити кошти потенційного зловмисника під загрозу разом із вразливими монетами, які він намагається перемістити. Прихований доказ не перешкоджав би самій спробі крадіжки, а натомість давав би власникові змогу оскаржити її після початку переказу. Тож вимога застави й затримка є центральними елементами цієї ідеї, а доказ дає підставу повернути монети й конфіскувати заставу.

Пропозиція також передбачає, що власники діятимуть до Дня Q і заздалегідь підготують доказ. Якщо хтось не створив таку пастку, описаний захист для цих монет буде недоступний. У джерелі не уточнюється, наскільки поширеною буде така підготовка, як саме впроваджуватимуться правила або як система розглядатиме спірні претензії поза окресленою схемою з доказом і періодом очікування. У наведеному описі ці питання залишаються відкритими.

Тягар для законних власників

Найочевидніший недолік полягає в тому, що блокчейн біткоїна не може відрізнити квантового хакера від законного власника, який переміщує вразливі монети. Тому вимога щодо застави була б однаковою для обох. Власнику, який хоче переказати 10 BTC зі старого гаманця, може знадобитися ще 10 BTC у квантово-стійких коштах. Через це доступ до наявних заощаджень залежав би від наявності такої самої суми як додаткової застави.

Це створює напруження між стримуванням крадіжок і збереженням практичного доступу для добросовісних власників. Це правило може підвищити вартість атаки на уразливі монети, але воно також поширюватиметься на випадки, коли їх переміщує законний власник. Зокрема, вимога надати відповідну заставу може стати значною перешкодою для власників, які не мають під рукою додаткових біткоїнів, захищених від квантових атак. У джерелі згадується цей тягар, але не пропонується спосіб скасувати цю вимогу для законних переказів.

Період очікування міг би дати власнику час надати доказ, але для цього йому все одно потрібно було б заздалегідь підготувати та вміти використати такий доказ. У матеріалі не пояснюється, як розв’язуватимуться суперечки, якщо претензії суперечитимуть одна одній, і що станеться, якщо власник не зможе відповісти у відведений термін. Ці питання важливі, адже за пропозицією до підтвердження обґрунтованої претензії всі переміщення уразливих монет вважатимуться однаковими.

Неактивні монети та невирішені питання

Неактивні монети становлять окрему проблему. Якщо приватні ключі втрачено, їхні власники не можуть підготувати «міну-пастку», тож запропонований захист не можна просто активувати для таких активів. У джерелі монети епохи Сатоші наведено як приклад ширшої проблеми: монети, які не переміщують, можуть опинитися під загрозою, але до їхніх власників може бути неможливо достукатися, тож ніхто не зможе довести право власності чи повернути монети, якщо діятиме квантовий зловмисник.

Філдс запропонував альтернативні механізми аукціонів для випадків, коли власник ключа не може підготувати «міну-пастку». У описаних варіантах учасники торгів могли б кидати виклик хакерам і претендувати на їхні депозити. Один із можливих варіантів передбачав би безповоротне знищення уразливих монет. Це зміщує питання від захисту конкретного власника до визначення того, що робити, коли право власності неможливо довести; у джерелі ці механізми подано як пропозиції, а не як усталену політику.

Знищення вразливих монет також порушило б питання права власності та пропозиції біткоїна, тоді як бездіяльність могла б залишити деякі монети без дієвого захисту. У джерелі не йдеться про консенсус щодо того, як розв’язати цю дилему, і немає згоди щодо того, чи буде запроваджено систему застави або альтернативи з аукціонами. Наразі пропозиція висвітлює компроміс: посилений захист від майбутніх квантових крадіжок може ускладнити або здорожчити переміщення старих монет для їхніх законних власників.

Джерело: BeInCrypto