Нова робоча доповідь Міжнародного валютного фонду (МВФ) доходить висновку, що доларові стейблкоїни здатні посилювати втечу від національної валюти в економіках, які захищають переоцінений фіксований курс. Роздроблені котирування паралельного ринку перетворюються на єдиний публічний сигнал, за яким домогосподарства виходять із валюти одночасно.

Автор дослідження, співробітник МВФ Брендон Джоел Тан, описує ефект як залежний від стану економіки: у спокійні періоди стейблкоїни підвищують добробут, але поглиблюють ризик кризи, щойно прив’язка курсу виявляється сильно розбалансованою.

Як стейблкоїни перетворюють дефіцит на публічний сигнал

Коли держава утримує офіційний курс осторонь від ринкового, валюта нормується, і покупці йдуть на паралельний ринок. Такі ринки роздроблені: вуличні міняйли, брокери та банки називають різні ціни, і жодна цифра не відображає реального дефіциту. Доларовий токен на кшталт Tether (USDT) торгується проти місцевої валюти на біржах — його ціна видима всім і оновлюється постійно, тому стає спільною точкою відліку для паралельного долара.

Якісніше ціноутворення допомагає домогосподарствам хеджуватися. Але та сама публічна ціна здатна координувати втечу: усі реагують на те саме число в той самий момент.

«Стейблкоїни породжують ефект добробуту, залежний від стану. Вони розширюють доступ до іноземної валюти й можуть поліпшувати розподіл, роблячи уявлення про розбалансування курсу інформативнішими, але та сама публічна ціна може й координувати набіги, синхронізуючи очікування та дії», — ідеться в анотації.

Ілюстрацією слугує Болівія. Центробанк країни зняв обмеження на операції з віртуальними активами в червні 2024 року, і з липня 2024-го до травня 2025-го обсяг таких операцій у фінансовій системі зріс у дванадцять разів. Курс USDT до болівіано став повсякденним орієнтиром для паралельного долара — центробанк навіть почав публікувати котирування USDT на своєму сайті.

Що показує модель і що рекомендує автор

Тан моделює три економіки: ринок лише з готівкою; ринок зі стейблкоїнами, які тільки знижують витрати доступу; і ринок, де стейблкоїни ще й уточнюють публічну ціну. Середня вразливість до кризи зростає з 3,9% у готівковій економіці до 7,4% у повній стейблкоїн-економіці. За найсильнішого розбалансування курсу вона піднімається з 4,8% до 12,9%.

Розрив між другою і третьою моделями — ключовий висновок автора. Дешевий доступ спрощує сам вихід, а точна публічна ціна спрощує його координацію, і саме ефект координації дає основну частину додаткового ризику.

Добробут дає двоїсту картину: виграш сягає піку близько 1,2% у спокійні періоди, потім стає від’ємним після порога розбалансування приблизно на рівні 0,59 і доходить до −6,3% в екстремумі. Тому, зазначає Тан, широкі заборони можуть бути регресивними: вони позбавляють домогосподарства без доступу до банків дешевого доларового інструмента. Водночас він наголошує, що регулювання стейблкоїнів не замінює макроекономічного коригування.

«Модель вказує на підхід, залежний від стану: зберігати дешевий доступ у нормальних умовах і застосовувати тимчасові адресні обмеження на великі або схожі на набіг потоки, коли розбалансування високе», — каже він.

Робочі доповіді МВФ відображають позицію автора, а не офіційну позицію організації. Втім, аналіз додає ваги живій регуляторній дискусії в момент, коли уряди розробляють правила для стейблкоїнів.

Джерело: BeInCrypto