{image-1-resize="840x467"}

Хард кеп — це максимальна сума коштів, яку команда проєкту планує залучити під час ICO чи іншого токенсейлу. Після досягнення цього жорсткого порогу продаж токенів і збір інвестицій повністю припиняються.

Шиткоїн — зневажлива назва монет і токенів без реальної цінності, технології чи перспектив. Часто за такими проєктами стоять сумнівні команди або прямий обман інвесторів.

Токен — це цифрова одиниця обліку, що існує в розподіленому реєстрі поверх чужого блокчейну. На відміну від криптовалюти, токен не має власної мережі та може представляти найрізноманітніші права й активи.

Софт-кеп — це мінімальний обсяг коштів, який проєкт планує зібрати під час токенсейлу, щоб запустити розробку продукту. Якщо суму не набрано, кошти зазвичай повертаються вкладникам.

Стандарт токена — це набір технічних правил, яким відповідає токен на блокчейні. Стандарти забезпечують сумісність токенів із гаманцями, біржами та смартконтрактами.

Стейблкоїн — це криптовалюта з мінімальною волатильністю, вартість якої прив’язана до стабільного активу: фіатної валюти, товару або кошика активів. Використовується як тиха гавань і засіб розрахунків.

TGE — це подія генерації токенів, у ході якої проєкт уперше випускає й розподіляє свої токени. Це спосіб залучити фінансування для розвитку блокчейн-проєкту.

Тест Хауі — це юридичний критерій, за яким у США визначають, чи є актив інвестиційним контрактом, тобто цінним папером. Від його результату залежить, чи потрапить токен під нагляд регулятора.

Проблеми з компіляцією — помилки перетворення вихідного коду смарт-контракту на виконувану форму. Через них криптобіржа може відхилити токен при поданні заявки на лістинг, якщо код не проходить верифікацію.

Ранні пташки — це перші учасники або інвестори проєкту, які приєднуються на старті й зазвичай отримують токени за вигіднішою ціною або з додатковими бонусами.