Аргументи Білла Міллера IV на користь біткоїна: дефіцитність, волатильність і порівняння із золотом

Оптимістичні аргументи Міллера на користь біткоїна на тлі слабких настроїв

Білл Міллер IV, голова ради директорів і головний інвестиційний директор Miller Value Partners, в інтерв’ю BMTV із Грейс Ремінгтон і Шоном Гейґаном навів аргументи на користь оптимістичного погляду на біткоїн. Обговорення відбувалося на тлі настроїв, які він охарактеризував як близькі до рівнів часів FTX. Цей контекст важливий для його аргументації: він висловлює позитивний погляд за слабких настроїв на ринку, а не стверджує, що нинішні настрої чи динаміка цін доводять його тезу.

Міллер звернув увагу на недавній рух біткоїна: з 63 тисяч до 87 тисяч, а потім назад до 68 тисяч — усе за кілька місяців. Він вважає це різке зростання і падіння свідченням волатильності активу, водночас стверджуючи, що волатильність — це плата за володіння активами з високою дохідністю. Наведені цифри демонструють широкий діапазон торгів, але підсумок інтерв’ю не пояснює причин цих коливань і не вказує, у якому напрямку біткоїн рухатиметься далі.

Твердження про дефіцитність — центральне в поясненні Міллера, чому він і надалі налаштований оптимістично. Він каже, що пропозиція біткоїна зростає на 80 базисних пунктів на рік, і стверджує, що через такі темпи біткоїн дефіцитніший за золото. Це його порівняння, а не повний аналіз пропозиції чи попиту на будь-який із цих активів. Він наголошує, що відносно повільне зростання пропозиції біткоїна може впливати на оцінку інвесторами його потенційної вартості.

Дефіцитність, золото й питання монетизації

Міллер також використовує золото як орієнтир для оцінки потенційного ринку біткоїна, стверджуючи, що його потенціал значно перевищує поточну ринкову капіталізацію біткоїна. Йдеться про різницю між нинішньою ринковою вартістю біткоїна та більшою вартістю, на яку, на його думку, той міг би претендувати. У підсумку інтерв’ю немає оцінки цього потенціалу чи методу його розрахунку, тож це порівняння слід розуміти як його підхід, а не як виміряний результат.

Показник щорічного зростання пропозиції дає Міллеру конкретне підґрунтя для аргументу про дефіцитність: 80 базисних пунктів, або 0,8 відсотка, на рік. Він зіставляє цей темп зі зростанням пропозиції золота й доходить висновку, що біткоїн дефіцитніший. Однак сама по собі дефіцитність не свідчить про те, наскільки зросте попит і якою буде ціна. У джерелі викладено міркування Міллера, але не наведено прогнозу, моделі оцінювання чи доказів того, що попит неодмінно зростатиме.

Зміст програми містить обговорення моделювання монетизації біткоїна, пов’язуючи тезу про пропозицію з питанням про те, як біткоїн може набути ширшої економічної цінності. Цей ракурс важливий, адже обмежена пропозиція та потенційна вартість — це окремі складові аргументації Міллера. У наданому викладі немає припущень, розрахунків чи результатів моделі, тому її практичні висновки залишаються незрозумілими. Отже, інтерв’ю порушує питання оцінювання вартості, але доступний підсумок не дає на нього відповіді.

Макроекономічні та політичні теми в обговоренні

Грошово-кредитна політика постає в обговоренні в темах розділів про друк грошей, стрімку інфляцію та перспективу більшого підвищення ставки Федеральною резервною системою. Назва розділу «Єдиний вихід — друкувати гроші» вказує на аргумент щодо грошово-кредитної політики, але джерело не містить жодних підтверджувальних пояснень чи прямих цитат, окрім цих слів. Також у ньому не зазначено, які саме політичні заходи було вжито і як Міллер оцінив їхній вплив на біткойн, тому ці теми не слід сприймати як повноцінний прогноз.

В інтерв’ю також ідеться про Strategy та виключення з індексу MSCI, згідно із заголовками розділів. Ці теми поєднують питання, пов’язані з компанією та індексом, із ширшою тезою Міллера щодо біткоїна, але в наданому викладі не пояснюється причина виключення, не описуються його умови й не зазначається, до яких наслідків воно призвело. Тож читачі можуть зрозуміти, що це питання порушувалося в розмові, але з цього резюме не можна зробити висновок, як воно вплинуло на Strategy, ринки біткоїна чи аргументи на користь володіння цим активом.

Серед тем також зазначено потенційні чинники, здатні спричинити рух ціни біткоїна, та закон CLARITY Act. У резюме не названо конкретного чинника, не наведено часових рамок і не уточнено, що, на думку Міллера, інвесторам потрібно від цього законодавства. Через це обговорення регулювання залишається відкритим: інтерв’ю дає зрозуміти, що ясність у питаннях політики є частиною дискусії, але не визначає, які положення мають найбільше значення і чи можна бути впевненими в ухваленні будь-якого законодавчого рішення. Сам перелік розділів не дає змоги зробити висновок про результати законодавчого процесу.

ШІ, конкуренція за капітал і межі цієї тези

Ще одна тема — штучний інтелект: у програмі зазначено бульбашку ШІ, відхід Дженсена Хуанга, акції вартості проти капітальних витрат на ШІ, а також конкуренцію ШІ з біткоїном за капітал. Ці заголовки свідчать, що обговорення ринку за участю Міллера виходило за межі криптовалют. Однак самі по собі вони не розкривають його повної оцінки компаній у сфері ШІ й не доводять, що капітал перетікає з біткоїна в ШІ. Цю конкуренцію подано як питання для розгляду інвесторами, а не як кількісно оцінений потік капіталу.

В одному розділі йдеться, що NVIDIA торгується за найнижчим мультиплікатором за десятиліття, а в іншому розглядаються акції вартості на тлі витрат на капітальні інвестиції в ШІ. У джерелі немає даних про оцінку, визначення мультиплікатора чи порівняльних даних на підтвердження, тож цю тезу неможливо незалежно оцінити на основі наданих матеріалів. Її наявність свідчить, що в інтерв’ю пов’язували ціни й витрати в технологічному секторі з ширшим вибором на ринку, але деталей недостатньо, щоб зробити висновок про NVIDIA чи біткойн.

Загалом аргументація Міллера ґрунтується на низькому прирості пропозиції біткойна, порівнянні із золотом і переконанні, що потенційна ринкова вартість біткойна перевищує його поточну капіталізацію. В інтерв’ю також визнають волатильність, згадуючи траєкторію від 63 тис. до 87 тис. і потім до 68 тис., а також порушують невирішені макроекономічні, регуляторні питання та питання, пов’язані зі штучним інтелектом. Це аргументи й теми для обговорення, а не гарантії майбутніх результатів. У застереженні програми зазначено, що її матеріали мають інформаційний та освітній характер і не є інвестиційною, юридичною, податковою чи бухгалтерською консультацією.

Джерело: BitcoinMagazine