ШІ-ініціатива адміністрації Дональда Трампа «Місія Генезис» (The Genesis Mission) включає завдання, пов’язані з ядерним збройовим комплексом США. На це звернули увагу журналісти Scientific American після публікації переліку напрямів Міністерства енергетики країни.

Відомство представило «Місію Генезис» як програму для прискорення наукових відкриттів за допомогою штучного інтелекту. Однак серед перших 26 завдань є блок, пов’язаний з ядерним стримуванням, виробництвом озброєнь, нерозповсюдженням і ядерною криміналістикою.

Що таке «Місія Генезис»

24 листопада 2025 року Трамп підписав указ, що запускає нові федеральні програми досліджень і розробок у сфері штучного інтелекту. Міністерство енергетики США має розгорнути «Американську платформу науки і безпеки» — інфраструктуру для об’єднання суперкомп’ютерів національних лабораторій, захищених хмарних ШІ-середовищ, наукових наборів даних, спеціалізованих моделей та інструментів для експериментів із застосуванням штучного інтелекту.

В указі ініціативу описано як спосіб прискорити наукові відкриття, зміцнити національну безпеку та забезпечити «енергетичне домінування». Платформа має підтримувати навчання моделей, симуляції, ШІ-агентів, автоматизацію робочих процесів і використання федеральних, академічних та приватних наборів даних. Відповідальним за реалізацію призначено Міністерство енергетики, а проєкт очолив заступник міністра з науки Даріо Гіл.

За графіком відомство мало за 60 днів визначити щонайменше 20 національних науково-технологічних завдань, за 90 днів — провести інвентаризацію обчислювальних ресурсів, за 120 днів — обрати стартові набори даних і моделей, а за 270 днів — показати початкову працездатність платформи хоча б за одним завданням.

Ядерний блок у списку завдань

12 лютого Міністерство енергетики опублікувало список із 26 завдань «Місії Генезис». Вони охоплюють енергетику, науку, виробництво, критичні матеріали, квантові технології, дата-центри та національну безпеку.

У Scientific American зіставили публічні заяви влади з цим переліком і виділили сім напрямів, пов’язаних із ядерним комплексом і національною безпекою. При цьому з опублікованих документів не випливає, що ШІ передають право ухвалювати рішення про застосування ядерної зброї.

1. Оцінка ядерних загроз, готовність і реагування. Міністерство енергетики пропонує створити мультимодальну ШІ-систему, яка об’єднає дані датчиків, моделювання та розвідувальної звітності. Мета — скоротити час від виявлення загрози до реагування з днів до годин.
2. Оцифрування історичних ядерних даних. Ідеться про архів засекречених експериментів і випробувань ядерної зброї, а також несекретних матеріалів з ядерної науки за понад вісім десятиліть. Для переведення паперових звітів, фотографій і креслень у придатні для пошуку та моделювання набори даних планують використати розпізнавання тексту, комп’ютерний зір, вилучення інформації та 3D-реконструкцію.
3. Збільшення пропускної спроможності дослідницьких ядерних об’єктів. Відомство описує ШІ-«операційну систему об’єкта», яка допомагатиме планувати експерименти, коригувати їх у реальному часі та поєднувати діагностичні дані з моделюванням.
4. Інтеграція проєктування та виробництва для ядерного стримування. В описі йдеться про скорочення циклу між конструкторськими та виробничими підрозділами, щоб постачати нові збройові системи «за частку традиційного часу та вартості».
5. Нерозповсюдження. Міністерство енергетики хоче використати мультимодальні моделі та аналітичних агентів для спільного аналізу супутникових знімків, сенсорних даних, відкритих джерел і державних даних. Система має виявляти аномалії, пов’язані з можливим розповсюдженням ядерних матеріалів.
6. Оптимізація роботи високонебезпечних об’єктів. Відомство пропонує використати перевірювані ШІ-системи на базі великих мовних моделей та агентів, щоб автоматизувати аналіз вимог безпеки, підготовку документації та планування робіт. Мета — скоротити час планування та оформлення документів більш ніж на 50%.
7. Ядерна криміналістика. Міністерство енергетики планує застосовувати мультимодальний ШІ для пришвидшеного аналізу зразків і уламків, визначення їхнього походження та відновлення ймовірної історії матеріалу після інциденту.

У переліку також є окреме завдання щодо прискорення розробки, виробництва та сертифікації матеріалів для стратегічного стримування. Там згадуються ШІ-агенти для пошуку та тестування нових методів очищення плутонію.

ШІ не отримує «кнопку»

У Scientific American наголосили, що обговорювані сценарії не означають передачу ШІ рішень про теоретичний ядерний удар. Видання наводить позицію старшого наукового співробітника Стенфордського центру міжнародної безпеки та співробітництва Герберта Ліна: ніхто в армії, Раді національної безпеки чи системі закупівель не пропонує передавати запуск автономній системі.

У лютому 2026 року представник Пентагону також казав The Washington Post, що рішення про застосування ядерної зброї залишається за людиною, а передача такої функції ШІ не розглядається. Побоювання експертів пов’язані з ширшим впровадженням ШІ в аналіз загроз, виробництво, планування, експерименти та оцінку ризиків. Лін попередив, що ШІ не можна сприймати як джерело гарантованої істини, особливо під час оцінки реальних або потенційних атак.

Дослідник Інституту права та ШІ Бахрад Сохансандж зазначив, що Міністерство енергетики підходить для такої програми, оскільки в нього вже є національні лабораторії, суперкомп’ютери та дані. Але він вказав і на ризики управління: прискорення науки може торкнутися не лише корисних, а й потенційно небезпечних напрямів, включно з біологічними та оборонними дослідженнями.

Раніше стало відомо, що національні лабораторії США застосують нові ШІ-моделі OpenAI для наукових досліджень та забезпечення безпеки ядерної зброї.

Нагадаємо, у травні Пентагон уклав угоди з Nvidia, Microsoft, Reflection і Amazon Web Services для застосування ШІ-інструментів у секретних військових середовищах.

Пізніше армія США скликала провідних підрядників для глибшої інтеграції штучного інтелекту у військові системи зі збереженням контролю з боку людини.

Джерело: ForkLog