Grayscale у своєму дослідженні стверджує, що низка криптопротоколів, які генерують виручку, торгується за привабливими оцінками відносно їхнього потенційного прибутку. До добірки компанії увійшли DeFi-застосунки та інфраструктурні проєкти, прив’язані до реального використання й збору комісій.

Альткоїни як бізнес, а не як наратив

Grayscale пропонує дивитися на альткоїни інакше: не як на спекулятивні токени, а як на мережі чи бізнеси з регулярними комісіями та користувацьким попитом. Така рамка, на думку компанії, стає актуальнішою після ринкового струсу — коли ліквідність стискається, інвестори зазвичай відходять від чистих наративів до активів з вимірюваною активністю, і на перший план виходять виручка протоколу, комісії, реальне використання та моделі розподілу.

До чого тут закон CLARITY

Суттєва частина аргументу — регуляторна. Grayscale зазначає: якщо законодавство США про структуру ринку, як-от CLARITY Act, просунеться вперед, інституційним інвесторам стане простіше оцінювати юридичний статус окремих криптопротоколів. Це не робить автоматично інвестиційно придатним кожен токен, але знімає один із головних бар’єрів для інституційних вкладень. За версією компанії, протоколи зі зрозумілим джерелом комісійних доходів виграють, якщо інвестори почнуть упевненіше порівнювати їх із традиційним софтверним, біржовим чи фінансово-інфраструктурним бізнесом — порівняння все ще недосконале, але дедалі поширеніше.

Практичний висновок дослідження — ще один фільтр для добору альткоїнів: замість питання про те, у якого токена сильніша спільнота чи гучніший наратив, інвестор може запитувати, у якого протоколу стійкіший потік комісій, ясніша регуляторна перспектива й реальніші інституційні сценарії застосування.

Джерело: NewsBTC