• Попри заяви Трампа про домовленості з Іраном, експерти сумніваються в успіху угоди.
• Згідно з FT, президент припустився кількох суттєвих помилок у конфлікті.
• Серед них — хибне розуміння позиції супротивника, погіршення відносин із союзниками та розмиті цілі.

Президент США Дональд Трамп може зіткнутися з несподіваними наслідками своєї політики щодо Ірану, попри те що Вашингтон початково мав значну перевагу над Тегераном. До такого висновку дійшли оглядачі Financial Times, аналізуючи перебіг конфлікту, нещодавні домовленості між сторонами та реакцію міжнародних ринків. 

На думку авторів FT, адміністрація Трампа припустилася низки стратегічних помилок, які можуть ускладнити досягнення довгострокових цілей США в регіоні, навіть після серії воєнних операцій і підписання меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном.

Воєнна перевага не гарантувала політичної перемоги

У матеріалі Financial Times зазначається, що Іран вступав у конфлікт у значно слабшій позиції порівняно зі США та Ізраїлем. Однак результат протистояння може виявитися менш однозначним, ніж очікувалося на початку кампанії.

Аналітики розробили «посібник» стратегії Трампа в геополітичних конфліктах 04.03.2026 Читати

Автори видання звертають увагу на те, що цілі Вашингтона неодноразово змінювалися. Серед них називалися:

• знищення ядерної програми Ірану;
• недопущення створення ядерної зброї;
• зміна політичного режиму;
• обмеження балістичної програми;
• знищення військово-морського потенціалу країни.

У FT вважають, що така розмитість цілей послабила переговорні позиції США й ускладнила оцінку реальних результатів кампанії.

Особливу увагу видання приділяє тому, що ключовою метою для Трампа з часом фактично стало відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших маршрутів для глобальної торгівлі енергоносіями.

Крім того, у матеріалі зазначається, що однією з ключових помилок Трампа стало хибне розуміння позиції Тегерана. Погрози Вашингтона та жорстка риторика не змусили Тегеран змінити курс, оскільки іранське керівництво сприймало заяви Трампа радше як політичний тиск, а не як реальну стратегію.

Ще однією помилкою Трампа називають погіршення відносин із союзниками. Зокрема, Вашингтон не проводив широких консультацій із партнерами перед початком операції проти Ірану, а відсутність однозначної підтримки з їхнього боку стала несподіванкою для Білого дому. 

Водночас навіть Ізраїль, який тривалий час виступав за жорсткіші дії щодо Тегерана, залишився незадоволеним результатами, оскільки нинішні домовленості можуть дозволити Ірану зберегти частину своїх позицій у регіоні.

Конфлікт уже впливав на крипторинок

Геополітична напруженість між США та Іраном неодноразово ставала драйвером волатильності на фінансових ринках.

Наприкінці травня 2026 року сторони обмінялися ударами, що поставило під загрозу режим перемир’я. На цьому тлі біткоїн у моменті опустився до $72 728, а фондові та криптовалютні ринки перейшли до корекції.

Пізніше, 10 червня, після підписання президентом США Secure America Act, Трамп заявив про готовність завдати нових ударів по Ірану й розкритикував Тегеран за затягування переговорного процесу.

Однак уже за кілька днів ринки змінили настрій. 15 червня Трамп оголосив про досягнення домовленостей з Іраном і відкриття Ормузької протоки для судноплавства. Після цього крипторинок продемонстрував відновлення, а курс біткоїна повернувся вище $65 000 і пізніше перевищив позначку $66 000.

17 червня президент США Дональд Трамп і президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів з можливістю подальшої пролонгації.

Уже 19 червня у швейцарському Бюргенштоку мав стартувати перший раунд переговорів між США та Іраном після підписання меморандуму. Однак зустріч перенесли на невизначений термін. За офіційною версією, причиною стали «логістичні питання».

Разом із тим офіційний акаунт Білого дому продовжує стверджувати, що «з Іраном покінчено».

Трамп підкреслив, що саме Іран був зацікавлений у переговорах і перебуває у значно слабшій позиції після конфлікту.

«Ми не зустрічалися через відчай — це Іран був у відчаї. Для Ірану все скінчено! Ми дочекаємося завершення 60-денного періоду. Вони не отримають жодних грошей, навіть десяти центів», — написав президент.

Водночас віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що угода вже приносить результати й залишається чинною.

Financial Times також звертає увагу на суперечки навколо умов меморандуму. Зокрема, критики адміністрації Трампа ставлять під сумнів доцільність потенційних поступок Ірану в обмін на стабільність у регіоні та гарантії безпеки судноплавства.

Серед можливих компромісів, які обговорюються в межах переговорного процесу, називають:

• часткове збереження балістичної програми Ірану;
• продовження цивільної ядерної програми;
• розблокування заморожених активів;
• пом’якшення санкційного режиму.

На думку співрозмовників FT серед дипломатів, колишніх посадовців та аналітиків, шанси на досягнення повноцінної довгострокової угоди поки що залишаються обмеженими.

Нагадаємо, що раніше американська влада конфіскувала в Ірану $1 млрд у криптоактивах.

Джерело: Incrypted