Доказ зберігання (англ. Proof-of-Storage) — це підхід, за якого учасники мережі виділяють дисковий простір, щоб зберігати дані інших користувачів, формуючи розподілене хмарне сховище. На відміну від класичного майнінгу, корисним ресурсом тут стає не обчислювальна потужність, а гарантоване й перевірюване збереження файлів. Мережа періодично перевіряє, що зберігач дійсно має довірені йому дані, і за коректне виконання цієї роботи нараховує винагороду.
Такий механізм лежить в основі децентралізованих систем зберігання. Файли дробляться на частини, шифруються та розподіляються між безліччю незалежних вузлів, тому втрата або відключення окремого учасника не призводить до втрати інформації. Це підвищує відмовостійкість і знижує залежність від єдиного централізованого провайдера.
Ключові властивості
- корисна робота: ресурс витрачається на зберігання реальних даних, а не на «холості» розрахунки;
- регулярні криптографічні перевірки наявності файлів у зберігача;
- економічні стимули підтримувати доступність і збереженість даних.
Доказ зберігання часто комбінують з іншими механізмами, що підтверджують коректну видачу даних на запит. У сукупності це дозволяє будувати надійні децентралізовані сховища, де користувачі платять за місце, а власники дисків отримують винагороду за наданий ресурс.
