Ілон Маск заявляє, що планує роздати майже весь свій статок. Ця обіцянка стала відповіддю на публічний виклик лауреата Нобелівської премії, економіста Дарона Аджемоглу.

Виклик був пов’язаний із твердженням, яке Маск зробив у відеоінтерв’ю. Він сказав, що роботи та штучний інтелект (ШІ) незабаром зроблять товари настільки надлишковими, що гроші втратять сенс. Аджемоглу, однак, запропонував Маску підкріпити це твердження реальними грошима, а не лише словами. Обмін репліками швидко перетворив філософську суперечку про майбутнє автоматизації на дуже конкретне питання: якщо багатство ось-ось втратить значення, навіщо за нього триматися?

Виклик Маску на трильйон доларів і танення його статку

Дарон Аджемоглу, економіст Массачусетського технологічного інституту (MIT), який розділив Нобелівську премію з економіки 2024 року, опублікував виклик у X 27 липня. Він запропонував, щоб Маск пожертвував свій статок приблизно в 1 трильйон доларів на благодійність не пізніше 2036 року.

Аджемоглу стверджував, що така обіцянка продемонструвала б справжню впевненість Маска у його власних прогнозах щодо ШІ. Крім того, за його словами, це зняло б суспільну тривогу щодо політичного впливу мільярдерів і трильйонерів. Він також попросив, щоб благодійні організації обирав незалежний орган, а всі вони були ефективними та неідеологізованими.

Парі торкається суперечки, яка супроводжує Маска вже багато років. Значна частина його багатства пов’язана з акціями компаній, якими він керує, а не з готівкою на банківському рахунку, тому його номінальна вартість зростає й падає разом із ринком. Перетворення такого «паперового» статку на благодійні пожертви у масштабах, описаних Аджемоглу, стало б безпрецедентним актом благодійності і змусило б Маска конвертувати акції у ліквідні кошти, які справді можна віддати.

Ця пропозиція також відроджує давню дискусію про роль надбагатих людей. Прихильники великої приватної благодійності кажуть, що вона може діяти швидше за державу й фінансувати ідеї, які ігнорує державний сектор. Критики заперечують, що зосередження такого багатства і права вирішувати, куди воно піде, у руках однієї людини саме по собі є проблемою для демократії. Наполягаючи на незалежній комісії та неідеологізованих цілях, Аджемоглу подав свій виклик як спосіб перевірити, чи можна відокремити оптимізм Маска щодо технологій від його особистої політики.

Наразі обіцянка залишається заявою про наміри, а не підписаним зобов’язанням. Чи виконає Маск обіцяне і в які терміни — це багато скаже про те, наскільки серйозно найбагатші люди світу ставляться до власних прогнозів щодо епохи достатку на основі ШІ.

Джерело: BeInCrypto