Європа увійшла в нову фазу регулювання криптовалют 1 липня 2026 року, коли завершився останній перехідний період у межах Регламенту про ринки криптоактивів. Постачальники послуг з криптоактивів, що працювали за попередніми національними режимами, мали до цієї дати отримати дозвіл MiCA або почати згортати свою діяльність у ЄС.

Граничний термін скоротив кількість постачальників, здатних обслуговувати регіон, підвищив комерційну цінність ліцензії ЄС і поставив нові питання щодо доступу до продуктів, паспортизації та однакового правозастосування в різних державах-членах.

BeInCrypto взяло інтерв’ю у Філіппа Борна, віцепрезидента з корпоративного управління групи Bitpanda, Майка Швіталли, комерційного директора Crypto Finance Group, та Чагрі Пойраза, директора зі стратегії OSL Group, про те, як MiCA змінює європейський крипторинок. 

MiCA тепер змінює те, які компанії можуть виходити на європейських користувачів, які активи з’являються на їхніх платформах і як регульовані постачальники описують захист, пов’язаний з їхніми послугами.

Європейський крипторинок розколюється за лініями регулювання

MiCA набув повної чинності у грудні 2024 року, хоча чинні компанії могли продовжувати працювати в межах національних перехідних механізмів. Ці механізми діяли щонайпізніше до 1 липня 2026 року або завершувалися раніше, коли компанія отримувала дозвіл або їй у ньому відмовляли.

Європейським користувачам тепер може знадобитися перевірити, чи значиться звична біржа, брокер або кастодіан у реєстрі ESMA. Деякі постачальники перевели клієнтів до авторизованих європейських структур, тоді як інші обмежили функції акаунтів або пішли з регіону.

Майк Швіталла, комерційний директор Crypto Finance Group, назвав граничний термін моментом, коли різниця між регульованими та неавторизованими постачальниками стала помітною для користувачів.

«Багато роздрібних інвесторів, можливо, лише зараз усвідомлюють, що деякі платформи, якими вони користувалися роками, можуть не мати дозволу на подальшу роботу на європейському ринку, — сказав Швіталла. — Як наслідок, користувачі дедалі частіше оцінюють регуляторний статус своїх постачальників і в низці випадків вирішують, чи потрібно їм переводити активи до ліцензованих установ».

Зниження кількості постачальників може сконцентрувати активність серед компаній, здатних виконати вимоги та прийняти клієнтів, що залишають неавторизовані платформи.

Це також може зміцнити зв’язки між ліцензованими криптокомпаніями та банками, керуючими активами чи корпоративними контрагентами, внутрішні політики яких вимагають регульованих постачальників послуг.

Філіпп Борн, віцепрезидент з корпоративного управління групи Bitpanda, зазначив, що відсутність дозволу після подовженого періоду підготовки дає користувачам важливу інформацію про регуляторний статус компанії.

«Тепер стає зрозуміліше, які компанії авторизовані, піднаглядні та підзвітні в Європі, а які працюють поза цими межами», — сказав Борн.

Авторизація створює підзвітність навколо постачальника, хоча й не усуває фінансових ризиків криптоактивів. Європейські наглядові органи продовжують попереджати споживачів, що рівень захисту різниться залежно від продукту та послуги.

Один регламент створює різні іспити для всієї галузі

MiCA охоплює кілька типів криптобізнесу, проте зобов’язання залежать від послуг, які надає кожна компанія.

Торгові платформи та брокери стикаються з вимогами до корпоративного управління, поведінки на ринку, інформування клієнтів і операційного контролю.

Кастодіани повинні мати політики зберігання та договори з клієнтами, а заявники, що утримують активи клієнтів, зобов’язані описати, як ці активи та кошти будуть сегреговані.

Емітенти стейблкоїнів працюють у межах окремого набору вимог, що охоплюють резерви, розкриття інформації, погашення та нагляд. Європейське банківське управління також оцінює, чи кваліфікуються токени з прив’язкою до активів і токени електронних грошей як значущі, що може спричинити додатковий нагляд.

Консультанти, виконавці доручень і керуючі портфелями стикаються із зобов’язаннями, пов’язаними з їхньою власною діяльністю. Отже, одна ліцензія MiCA є дозволом на певні послуги, а не універсальним схваленням, що охоплює будь-який запропонований компанією продукт.

«Брокер, біржа, кастодіан, емітент стейблкоїнів і консультант не несуть однакових зобов’язань, — сказав Борн. — Для усталених європейських гравців, які вже вклалися в управління, комплаєнс, стандарти зберігання та ризик-менеджмент, MiCA вимогливий, але водночас є природним наступним кроком».

Ця різниця особливо важлива для глобальних компаній, звиклих обслуговувати кілька європейських країн через національні реєстрації або транскордонний доступ. MiCA вимагає авторизованої європейської структури з реальним управлінням і справжньою присутністю в державі-члені ЄС.

Перед банками постає інший розрахунок. Замість того щоб здобувати кожну технічну та регуляторну спроможність усередині компанії, вони можуть працювати з авторизованими кастодіанами, брокерами та торговими постачальниками, чиї системи вже пройшли наглядову перевірку.

Швіталла зазначив, що це змінює точку, з якої фінансові установи можуть починати розробку продуктів на цифрових активах.

«Банку, який прагне пропонувати послуги з цифрових активів, не потрібно вибудовувати кожну спроможність з нуля, — сказав він. — Він може працювати з уже регульованим і перевіреним постачальником, який виконав вимоги однієї з найбільш всеосяжних у світі регуляторних систем для криптовалют».

Паспортизація винагороджує ліцензовані фірми в міру звуження вибору продуктів

Дозвіл MiCA, отриманий в одній державі-члені, може бути поширений на весь ЄС через паспортизацію, що дозволяє постачальнику пропонувати схвалені послуги без отримання окремої ліцензії на кожному національному ринку.

Такий механізм дає ліцензованим фірмам доступ до широкої регіональної клієнтської бази через один процес авторизації. Він також може знизити регуляторне навантаження для банків та інших установ, які шукають партнерів у кількох європейських країнах.

Чагрі Пойраз, директор зі стратегії OSL Group, зазначив, що поєднання паспортизації та скороченого пулу авторизованих конкурентів дає ліцензованим фірмам значну комерційну перевагу.

«Одна авторизація тепер поширюється через паспортизацію на всі 30 країн ЄЕП, що означає: ліцензовані фірми отримують по-справжньому безмежний європейський ринок, міцніші банківські зв’язки та корпоративних контрагентів, які працюватимуть лише з повністю регульованими організаціями», — сказав Пойраз.

Користувачі можуть сприймати той самий процес як скорочення доступу. Компанії можуть залишати Європу, замість того щоб завершувати авторизацію, а регульовані платформи можуть видаляти активи чи послуги, що створюють додаткові комплаєнс-проблеми.

Ринки стейблкоїнів уже показали, як європейські правила можуть змінювати доступність продуктів. Кілька бірж обмежили або видалили торгові пари зі стейблкоїнами, емітенти яких ще не виконали застосовні вимоги MiCA.

Дослідження, проведене в липні 2026 року, показало, що пов’язані з MiCA делістинги скоротили торгівлю USDT на біржах з більшою європейською експозицією та збільшили відносну частку USDC на цих майданчиках. 

Деякі продукти кредитування, стейкінгу та децентралізованих фінансів залишаються поза MiCA або підпадають під інші регуляторні оцінки. Тому ліцензію, яку тримає постачальник, не можна трактувати як схвалення кожної послуги, що відображається поряд з його регульованою пропозицією.

ESMA попередило про цей «ефект ореолу», за якого клієнти можуть припускати, що продукти, запропоновані авторизованою компанією, отримують еквівалентне регуляторне ставлення.

Ліцензія MiCA захищає послугу, а не ціну активу

Різниця між наглядом за постачальником і захистом інвестицій ставатиме дедалі важливішою в міру того, як компанії просувають свої дозволи.

MiCA запроваджує стандарти, що охоплюють управління, роботу зі скаргами, конфлікти інтересів, розкриття інформації та зберігання. Він також наділяє органи влади повноваженнями наглядати за постачальниками та втручатися там, де криптопродукти створюють значущі проблеми для захисту інвесторів або цілісності ринку.

Ці вимоги можуть знижувати операційні та контрагентські ризики, хоча й не здатні запобігти падінню цін токенів, гарантувати дохідність або включити кожен криптоактив до компенсаційної схеми.

«Авторизація MiCA не є гарантією того, що ціни будуть стабільними або що користувачі не зможуть втратити гроші, — сказав Борн. — Це означає, що постачальник виконав регуляторні стандарти щодо того, як він працює».

Компаніям доведеться розрізняти регульовані послуги, продукти, регульовані окремим законодавством ЄС, і діяльність поза чинними межами. Пояснення стає особливо актуальним, коли одна заявка містить зберігання, спотову торгівлю, деривативи та продукти кредитування з різним юридичним режимом.

Швіталла зазначив, що постачальникам слід описувати комплаєнс через засоби контролю, що застосовуються до компанії, а не подавати авторизацію як захист від інвестиційних втрат.

«Регульований постачальник може знижувати операційні, кастодіальні та контрагентські ризики, але не може усунути ринковий ризик, — сказав він. — Галузь зобов’язана уникати створення хибного враження, що регуляторне схвалення еквівалентне гарантії дохідності чи захисту від збитків».

Правозастосування вирішить, чи створить MiCA єдиний європейський ринок

Спільні правила MiCA все ще значною мірою залежать від національних органів, відповідальних за авторизацію та нагляд за постачальниками.

Такий поділ уже викликав побоювання щодо відмінностей у ліцензійних стандартах. Регулятор ринків Франції у травні попередив, що компанії, які працюють без авторизації, можуть зіткнутися з внесенням до чорного списку або переслідуванням, а також поставив під сумнів, чи отримують заявки еквівалентну перевірку в різних державах-членах.

Паспортизація працює ефективно, коли регулятори довіряють дозволам, виданим в інших країнах блоку. Суттєві відмінності в розгляді заявок або в поточному нагляді можуть відтворити фрагментацію через правозастосування, навіть якщо базовий закон залишається спільним.

«Найцікавіше питання — це правозастосування та паспортизація на практиці, — сказав Борн. — Якщо реалізація стане фрагментованою, Європа створить спільний звід правил без по-справжньому єдиного ринку».

Правозастосування також виявить різницю між політиками, написаними під час подання заявки, і засобами контролю, що працюють у повсякденних ринкових умовах. Моніторинг транзакцій, управління та системи ризиків потребують постійного коригування в міру того, як компанії додають продукти та обробляють більші обсяги.

«Ліцензія називає засоби контролю — вона не доводить, що вони працюють, — сказав Пойраз. — Спостереження за тим, як правозастосування розділить ці дві групи протягом найближчих кількох кварталів, скаже нам про напрям цього ринку набагато більше, ніж будь-яке окреме нове правило».

ESMA вже почало вибудовувати механізми, необхідні для цього етапу. Його центральні реєстри охоплюють авторизованих постачальників, «білі книги» криптоактивів та організації, визнані невідповідними вимогам, тоді як національні органи зберігають відповідальність за більшу частину нагляду на рівні компаній.

Джерело: BeInCrypto