Південнокорейський Kospi увійшов у технічний ведмежий ринок, а токійський Nikkei у п’ятницю знову впав: згортання «угоди на ШІ» оголило структурні слабкості найбільших розвинених економік Азії.

Водночас обидва уряди одночасно відчиняють юридичні двері для цифрових активів — збіг, за яким варто стежити.

«Угода на ШІ» розвертається в Сеулі та Токіо

Технічний ведмежий ринок — це падіння на 20% і більше від нещодавнього піку. Kospi перетнув цей поріг, відкотившись від рекорду, встановленого минулого місяця. До розвороту індекс устиг зрости на 116% від початку року і вивів Південну Корею на шосте місце у світі за розміром фондового ринку. Значну частину підйому забезпечило кредитне плече — воно ж пришвидшує тепер зниження.

На початку липня обсяг маржинальних позицій сягнув рекордних 29,2 трлн вон, приблизно $19,7 млрд. Приватні інвестори скуповували ETF на окремі акції Samsung Electronics і SK Hynix, набираючи експозицію на штучний інтелект у борг.

Аналітики бачать тривожні паралелі. Цзінь Цяньцзін із Shenwan Hongyuan Group попередив, що за такого рівня плеча корейські папери здатні посилити настрої на глобальних технологічних ринках. Найчастіше проводять порівняння з Китаєм 2015 року, коли маржинальний борг і ажіотаж приватних інвесторів передували обвалу. Китайський індекс Star Market 50 уже втратив понад 10% за два тижні.

В Японії схожа картина. Nikkei 225 у п’ятницю знову знизився і торгувався поблизу мінімумів більш ніж за місяць через розпродаж у паперах виробників чипів. Різко подешевшали Tokyo Electron, Advantest і SoftBank Group. Разом з ними падали тайванські акції, а оцінки компаній, пов’язаних зі ШІ, лишаються під тиском через сумніви в стійкості їхнього зростання.

Чи може криза пришвидшити впровадження криптовалют у Кореї та Японії

Контраст цікавий: поки ринки акцій лихоманить, обидві країни офіційно вбудовують криптовалюти у свої фінансові системи.

15 липня парламент Японії ухвалив поправки до Закону про фінансові інструменти та біржі. Реформа відносить криптоактиви до фінансових продуктів, а не до платіжних засобів, прирівнюючи їх до акцій та облігацій. Пакет запроваджує заборону на інсайдерську торгівлю, вимоги до розкриття інформації з боку емітентів і покарання до 10 років позбавлення волі. Він же встановлює пласку ставку податку в 20% — її очікують із січня 2028 року — замість попередніх ставок, що сягали 55%.

Нова рамка робить юридично можливими і спотові крипто-ETF усередині країни. Схвалення поки не гарантоване, але біржі, за повідомленнями, розраховують на перші лістинги приблизно у 2027 році.

«Реформа не відносить біткоїн або Ethereum до цінних паперів. Натомість вона визнає криптоактиви інвестиційними продуктами і запроваджує захист інвесторів, вимоги до розкриття інформації та нагляд за ринком, аналогічні тим, що діють на традиційних фінансових ринках», — зазначає XWIN, цитата за CryptoQuant.

Південна Корея кількома днями раніше пішла іншим шляхом. Сеул оголосив про Базовий закон про національні активи, який визнає цифрові активи частиною державного багатства поряд із нерухомістю та інтелектуальною власністю. Закон охоплює близько 1400 трлн вон державних активів і замінює рамку, що діяла з 1950 року. До тієї ж повістки входять токенізовані держоблігації та токени на державну нерухомість.

Для впровадження це важливо: заощадження японських домогосподарств наближаються до $13 трлн, і навіть незначний перерозподіл перекрив би нинішні притоки в криптовалюти. Чи піде капітал туди насправді — не доведено: інвестори, які обпеклися на позиціях із плечем, можуть віддати перевагу безпеці, а не волатильності, а регуляторна ясність попиту не гарантує. Але сама послідовність подій показова: дві економіки зі структурними проблемами одночасно добудовують юридичну інфраструктуру для інституційної участі в крипторинку.

Джерело: BeInCrypto