Чи може мусульманин купувати біткоїн? Провідні ісламські богослови Пакистану не можуть дійти згоди, чи відповідає криптовалюта шаріату. Суперечка важлива далеко за межами мечеті: Пакистан — один із найбільших крипторинків світу, а влада країни прагне лідерства у сфері цифрових активів.

Фетва, яка забороняє

10 червня медресе Джамія Дарул Улум у Карачі оприлюднило фетву, підписану муфтієм Такі Усмані та іншими старшими богословами. Документ забороняє купівлю за біткоїн (BTC), стейблкоїни та інші цифрові токени, називаючи їх «лише записом фіктивних чисел на рахунку». На думку Усмані, криптовалюта не є реальним майном (маль) з погляду ісламського права.

Вага його слова добре відома. У 2008 році богослов дійшов висновку, що до 85% сукук (ісламських облігацій) не відповідають шаріату, після чого світовий обсяг їх випуску за рік упав із $50 млрд приблизно до $15 млрд — щоправда, далася взнаки й фінансова криза. Усмані консультує з питань шаріату Meezan Bank, другий за ринковою вартістю банк Пакистану.

Аудиторія цього разу ще ширша: за даними Chainalysis, Пакистан посідає третє місце у світі за низовим прийняттям криптовалют, поступаючись лише Індії та США.

Інші богослови: халяль із застереженнями

Один із найбільших благодійних фондів країни, Saylani Welfare International Trust, дотримується протилежної позиції. Близько 13 місяців тому його головний муфтій Васім Ахтар аль-Мадані випустив фетву на 37 сторінок, де криптовалюта трактується як визнане право, а не як звичайне майно. Цього тижня фонд провів у Карачі екстрене засідання й підтвердив своє рішення.

«Купівля та продаж криптовалюти або цифрових активів може вважатися допустимою як визнане право за умови, що такі операції не заборонені законом країни й не наражають людину на незаконне приниження, покарання чи юридичні наслідки», — наводиться в заяві аль-Мадані.

Фетву надіслали до Ради ісламської ідеології та Державного банку Пакистану.

Регулятор шукає компроміс

Пакистанське управління з регулювання віртуальних активів (PVARA) опинилося посередині. Його очільник Біляль бін Сакіб (35 років) попросив Джамія Дарул Улум розмежувати спекулятивні токени й токени із забезпеченням: сукук на блокчейні, токени із золотим забезпеченням і повністю забезпечені стейблкоїни дають власникові права на реальний актив. Питання набуває ваги, адже обсяг токенізованих реальних активів перевищив $60 млрд, а стейблкоїни показують рекордні місячні обороти.

«Ключове питання, яке порушує фетва, — чи вважається цифровий актив визнаним майном за шаріатом. Це цілком правильне запитання, і саме тому такі інструменти слід розглядати окремо», — заявив Сакіб у коментарі Reuters.

Відомство створили указом у липні 2025 року й закріпили законом цього року. Минулого тижня Сакіб зустрівся з Усмані та назвав розмову конструктивною. Раніше він казав Bloomberg, що криптовалютний курс країни допоміг відновити довіру Вашингтона: у січні мінфін Пакистану погодився вивчити стейблкоїн USD1 від World Liberty, платформи, пов’язаної з Дональдом Трампом, чиї доходи від криптовалют у $1 млрд викликали запитання. Аналітики в коментарі Al Jazeera назвали цю угоду по суті платою за доступ до Білого дому. World Liberty Financial підписала в Пакистані необов’язкову угоду цього року.

Вакас Гані, керівник аналітичного відділу JS Global Capital, вважає, що фетва може сповільнити прийняття криптовалют банками, хоча обсяги торгів поки що стабільні.

Як вирішують в інших мусульманських країнах

Розкол у Пакистані відображає ширше розходження в ісламському світі. Найліберальніша Малайзія: у 2020 році шаріатська консультативна рада Комісії з цінних паперів визнала цифрові активи майном (маль) і дозволила торгівлю ними на зареєстрованих біржах. Дубай і Абу-Дабі йдуть прагматичним шляхом — ліцензують криптокомпанії через профільних регуляторів і пропонують продукти, що відповідають шаріату, без загального релігійного вердикту.

Рада улемів Індонезії у 2021 році, навпаки, оголосила криптовалюту харамом як засіб платежу, дозволивши торгувати лише токенами із зрозумілим базовим активом. Верховний муфтій Єгипту ще у 2017 році заборонив будь-яке використання криптовалют, порівнявши їх з азартними іграми. Релігійне відомство Туреччини висловлювало схожі сумніви, але країна досі дозволяє торгівлю, забороняючи криптоплатежі.

Пакистан перебуває посередині цього спектра: рішення Усмані перегукується з позиціями Єгипту та Індонезії, тоді як лінія PVARA ближча до малайзійської та затокової моделей. Наступний хід — за богословами, і від їхньої відповіді значною мірою залежить, як далеко просунеться пакистанський проєкт халяльних цифрових фінансів.

Джерело: BeInCrypto