Верховна народна прокуратура КНР опублікувала набір рекомендацій, здатних змінити те, як у країні розслідують і переслідують відмивання грошей з використанням криптовалют. Серед пропозицій — вважати застосування міксерів і анонімних монет доказом злочинного умислу.

Стаття вийшла в офіційному виданні «Прокурорська газета» (Procuratorial Daily). Її автори — двоє прокурорів із району Юйху провінції Хунань і доцент кафедри права Сянтанського університету. Вони стверджують, що децентралізована, псевдонімна та транскордонна природа віртуальних валют випередила правову систему Китаю й породила проблему з трьох частин: кваліфікація складу, збір доказів і повернення викрадених активів.

У центрі суперечки — розрив між нормами. Закон КНР про протидію відмиванню грошей зняв обмеження щодо переліку предикатних злочинів, але стаття 191 Кримінального кодексу досі зводить звинувачення у відмиванні до семи категорій. Через це більшість криптосправ проходить за статтею 312 — приховування злочинних доходів, яку автори називають універсальною «затичкою». Вони пропонують ширше застосовувати статтю про відмивання та запровадити принцип «одна справа — дві перевірки»: шукати ознаки відмивання в кожному великому розслідуванні.

Зсув тягаря доказування

Вирізняються три пропозиції. Перша — «блокчейн-самозасвідчення»: вважати записи з публічних оглядачів блоків достовірними за збігу хеш-значень і попередньо визнавати їхню цілісність.

Друга зміщує тягар доказування: після того як обвинувачення подасть звіт про аналіз ланцюга транзакцій, спростовувати його муситиме захист.

Третя дозволить судам презюмувати умисел на відмивання лише за характером дій. За цим стандартом використання міксерів чи анонімних монет, продаж великих обсягів за цінами нижчими за ринкові або дорогі операції через анонімні гаманці без ясного джерела коштів доводитимуть умисел — якщо обвинувачений не наведе розумних заперечень.

Докази та повернення активів

Автори зазначають, що міксери, анонімні монети й децентралізовані біржі дозволяють багатошарово дробити суми та переводити кошти між блокчейнами, а традиційні методи з цим не справляються. Вони пропонують адаптивні правила для електронних даних, багаторівневі стандарти доказування та чіткіші повноваження на технічні заходи — моніторинг у реальному часі й аналіз трафіку — з обмеженнями для захисту персональних даних і кібербезпеки.

Окрема складність — повернення активів. Оскільки торгівля криптовалютою в Китаї заборонена, влада тримає вилучені монети, не маючи легального каналу для їх продажу. У документі пропонується створити національну платформу для зберігання, оцінки та реалізації конфіскованих активів через комплаєнтні канали, а також експертний комітет, який визначав би вартість за ончейн-даними й цінами міжнародних бірж. Автори також закликають укладати двосторонні та багатосторонні угоди й побудувати «ланцюг судової співпраці» на блокчейні для відстеження та заморозки виведених за кордон коштів.

Рекомендації не мають юридичної сили, але окреслюють можливий напрям для китайських судів. Пропозиції з’явилися на тлі даних Chainalysis: китайськомовні мережі відмивання у 2025 році провели 16,15 млрд доларів — близько 20% світового обсягу. У 2024 році китайські прокурори висунули звинувачення понад 3 000 осіб у справах про відмивання, пов’язаних із криптовалютами.

Публікація вперше вийшла на Bitcoin Magazine, автор — Міка Ціммерман.

Джерело: BitcoinMagazine