Уряд Японії підштовхує державні пенсійні фонди нарощувати вкладення у вітчизняні активи — і робить це саме тоді, коли Банк Японії підвищує ставку та скорочує портфель облігацій. Фіскальний стимул зіткнувся з монетарним посиленням.
Міністерка фінансів Сацукі Катаяма заявила цього тижня, що влада хоче, аби Державний пенсійний інвестиційний фонд (GPIF) та інші публічні фонди збільшили частку внутрішніх вкладень. Мета — підтримати ринок облігацій та єну, поки центробанк відступає.
Розкол у політиці — свідомий
GPIF управляє активами приблизно на $1,8 трлн і є найбільшим пенсійним фондом світу. Майже половина портфеля припадає на іноземні акції та облігації, тож навіть невеликий зсув у бік внутрішнього ринку відчують глобальні майданчики. Раніше із закликами інвестувати більше всередині країни виступали і японські законодавці.
Сигнал прозвучав на тлі розігнаної інфляції. Ціни виробників у червні зросли на 7,1% проти 6,6% у травні, свідчать офіційні дані; основний внесок зробили нафта, електроенергія та пластики. Зазвичай прискорення інфляції штовхає дохідності вгору, однак після новин про пенсійні фонди дохідність десятирічних паперів упала на 10 базисних пунктів, до 2,775%.
Банк Японії тим часом підняв ключову ставку до 1% — максимуму з 1995 року — і продовжує скорочувати викуп облігацій. Уряд рухається у протилежному напрямку: прем’єр-міністерка Санае Такаїті готує зниження споживчого податку та грошові виплати населенню, профінансовані новим боргом. У січні ринок уже показав, чим це загрожує: дохідність 40-річних паперів уперше перевищила 4% на тлі рекордного розпродажу.
«Японія одночасно посилює політику, стискає баланс і нарощує бюджетні витрати — такого не було ніколи», — зазначив аналітик Bull Theory.
Чим такі експерименти закінчувалися раніше
Поєднувати бюджетну експансію з монетарним посиленням пробували й інші уряди. Тихо це завершувалося рідко.
У вересні 2022 року британський «міні-бюджет» на £45 млрд вийшов у розпал циклу підвищення ставок Банку Англії. Дохідність 30-річних гілтів підскочила приблизно на 120 базисних пунктів за лічені дні: пенсійні фонди з плечем були змушені продавати папери, щоб закрити маржин-коли. Центробанку довелося екстрено втрутитися, а прем’єр-міністерка Ліз Трасс пішла у відставку через 49 днів.
Туреччина — повільна версія того самого сюжету. Президент Реджеп Тайїп Ердоган домагався зниження ставок за високої інфляції та змінював очільників центробанку, які чинили опір. У 2021 році ліра втратила близько 44%, а інфляція згодом перевищила 85%.
Сам конфлікт не новий: у 1951 році угода між Мінфіном США та ФРС звільнила регулятора від багаторічного обов’язку утримувати дешевий борг. Заради фінансування Другої світової війни довгострокові дохідності були прибиті приблизно до 2,5% — хрестоматійний приклад фіскального домінування.
Чому це важливо для крипторинку
Японія впливає на цифрові активи через carry trade: інвестори позичають дешеві єни та купують дохідніші активи за кордоном. Обсяг таких позицій оцінюють у кілька трильйонів доларів. Після підвищення ставки Банком Японії в липні 2024 року ця конструкція швидко розвернулася: на початку серпня Nikkei 225 обвалився на 12,4% за одну сесію — найгірший результат із 1987 року, а біткоїн (BTC) провалився нижче $50 000.
Зараз декорації схожі: короткі позиції по єні нещодавно досягли максимуму з 2024 року, а аналітики попереджають, що японський борговий ринок здатен підірвати ралі акцій і криптовалют, яке виросло на дешевих грошах. Боргове навантаження Японії — найважче серед розвинених країн, більш ніж удвічі вище за обсяг економіки, і запасу міцності майже немає.
Чи зможе Токіо перетравити зростаючий борг без потрясінь, залежить від того, скільки насправді куплять пенсійні фонди і як довго Банк Японії продовжить посилення. Ринки, які раніше не звертали уваги на Токіо, тепер ловлять кожен сигнал.
Джерело: BeInCrypto
