Патрік Шью, колишній інженер Meta і Google, вважає, що біткоїн живе з двома бомбами сповільненої дії: квантовими обчисленнями та слабнучими стимулами для майнерів.

Він також зізнався, що продав увесь свій біткоїн після великих фінансових втрат.

Перша бомба: бюджет безпеки мережі, що тане

Перша загроза, на думку Шью, — поступове скорочення бюджету безпеки мережі в міру зниження емісії нових монет. Логіка будується навколо халвінгу: винагорода за блок урізається приблизно раз на чотири роки й нині становить 3,125 BTC. Наступний халвінг очікується у 2028 році, що загострює питання, чим платити майнерам.

Ключова проблема — відсутність повноцінної економіки комісій. Шью зазначає, що 95% усіх біткоїнів уже викарбувано, і попереджає: доходи від комісій, які мають замістити винагороду за блок, так і не зросли настільки, щоб закрити дедалі більший розрив.

«Сатоші не уявляв собі загорнуті біткоїни, не уявляв, що більшість монет просто лежатиме без руху, не сплачуючи комісій і не привертаючи уваги. І ось комісії тануть, майнери вимикаються, безпека падає, мережа слабшає, ще більше майнерів розпродається — і може запуститися повільна спіраль смерті», — каже Шью.

Стрес майнерів уже помітний у даних. Hashprice — денний показник доходу від майнінгу на одиницю обчислювальної потужності — цього місяця тримається близько $30 за PH/s. При цьому наприкінці червня майнери пережили обвал hashprice на 18%.

«Ніхто насправді не знає, що станеться, коли комісії вичерпаються. Початковою мрією були суверенні гроші. Звучить чудово. Але будьмо чесними: ця мрія дуже ідеалістична і, можливо, навіть небезпечно наївна», — сказав інженер.

Друга бомба: квантовий годинник проти криптографії біткоїна

Другою загрозою Шью називає квантові обчислення: достатньо потужна машина теоретично здатна зламати криптографію біткоїна, використавши алгоритм Шора для виведення приватних ключів із розкритих публічних. Під прямим ризиком опиняються старі адреси.

Оцінки термінів суттєво різняться. Венчурний інвестор Нік Картер говорив про можливий «день Q» приблизно у 2035 році, тоді як інші дослідження, опубліковані цього року, зсувають горизонт планування ближче до 2030-го.

«Зрештою достатньо потужний квантовий комп’ютер зможе пробити криптографію, що захищає біткоїн-гаманці. І, можливо, цього взагалі не станеться. Але в будь-якому разі я був вражений тим, що немає ані цілісного плану, ані спільноти розробників, яка могла б його скласти», — заявив Шью.

Паніку поділяють не всі. Кілька науковців нещодавно дійшли висновку, що атака на процес майнінгу біткоїна потребувала б «енергії зорі». Водночас індустрія розгорнула масштабні перегони за квантовостійкістю мережі.

«Ми не змогли навіть завадити одне одному забивати блокчейн сміттєвими метаданими — і це ті самі люди, яким довелося б координувати міграцію всієї мережі в стислі терміни, коли на кону сотні мільярдів доларів», — попереджає колишній інженер Meta і Google.

Конкретні пропозиції вже з’являються. BIP-361 — це триетапний софт-форк, який зрештою заморозив би монети, відмовившись від міграції на квантовостійкі адреси. Крім того, директор із продукту Starkware опублікував схему квантовостійких транзакцій, побудовану на чинних правилах мережі.

Вихід самого Шью з активу був пов’язаний не так з архітектурою протоколу, як із плечем. Він визнав, що використовував надмірне кредитне плече, і це призвело до автоматичних ліквідацій, коли біткоїн упав приблизно на 50% від піка жовтня 2025 року поблизу $126 000.

Джерело: BeInCrypto