Спрощена верифікація платежів (англ. Simplified Payment Verification, SPV) — це механізм, описаний ще в початковій концепції біткоїна, який дозволяє учаснику мережі переконатися в тому, що та чи інша транзакція справді включена до блокчейну, не завантажуючи при цьому весь ланцюжок блоків цілком. Повна нода може зберігати десятки й сотні гігабайтів даних, тоді як для SPV-перевірки достатньо завантажувати лише заголовки блоків — компактні записи обсягом близько вісімдесяти байтів кожен.
Принцип роботи ґрунтується на дереві Меркла. Кожен блок містить корінь такого дерева, що узагальнює всі включені до нього транзакції. Легкий клієнт запитує у повних вузлів ланцюжок хешів (так званий меркл-шлях), що доводить, що конкретна транзакція входить до підтвердженого блоку. Якщо математична перевірка шляху збігається з коренем Меркла в заголовку, платіж вважається підтвердженим.
Де застосовується SPV
- у легких (мобільних і десктопних) гаманцях з обмеженим дисковим простором;
- у пристроях з низькою обчислювальною потужністю;
- там, де важлива швидка синхронізація без повного завантаження блокчейну.
Компроміс SPV — у рівні довіри: легкий клієнт покладається на чесність повних вузлів і не перевіряє всю історію самостійно, тому поступається повній ноді в автономності та стійкості до деяких атак. Проте для повсякденних платежів цей підхід забезпечує розумний баланс між безпекою та зручністю.
